
Я все ж трошки розриваюсь в думках з приводу цього релізу. З одного боку цей ювілейний перезапис вже класики дезкору звучить просто феноменально. Хлопці проробили величезну роботу, щоб згадати ці пісні, деякі з яких вони не грали понад десятиріччя, все підібрати у копійку та зіграти і заспівати так натхненно те, що для тебе давно неактуально — це колосальне досягнення. Бустер теж визвучив це все на сучасний манер, як міг, і воно прям чисте, все читається, артикульовано виконане. Звісно, Олівер теж заслуговує на окрему медаль за вокал, бо й роки вже не ті, а свиней все одно запустив добрих. Коротше, за старання плюс.
Однак, якщо слухати це, не суто як технічне досягнення, а твір, хоч і не оригінальний, нічого, окрім ностальгії він не викликає. Мало того, ця атракція реально на один раз, і не бачу, щоб при бажанні послухати Count Your Blessings, я б колись обрав цю версію. Оригінал був сирий, кривий, дурний, але в потрібному місці, у потрібний час. А матеріал Repented зараз вийшов не в той час і не в тому місці. Жодних позитивних змін в піснях чи відбитку їхнього двадцятирічного досвіду я тут не почув, навіть Dehumanized більше сприймається як гімік, ніж реально нова пісня. Як і казав на стрімі, мені це нагадує сервіс покращення й апскейлінгу старих фотографій, типу так, стало краще, але та, що була має в собі автентику та памʼять, які покращена версія ніколи не буде мати.