При всій відкритості так і не зміг розкусити цей альбом. З одного боку це цікавий, прогресивний, атмосферний, приблекований, авангардний (і ще безліч інших компліментарних прикметників) метал, а з іншого: цей чоловʼяга, який ніби скандує пророцтва про прийдешній кінець світа, в кожній пісні, всюди одне й те саме, й так подовгу. Навколо нього несеться таке кіно, стільки гарного, зі скрипками, з живою реверберацією, з такими театральними аранжуваннями, а він все бубонить і бубонить. Однак послухати це все одно варто, ймовірно навіть декілька разів, щось все одно манить.