Довго вагався, але дивлячись на те, як різні медіа все одно впертно просувають нові релізи Дрейка, та й аудиторія наче не нехтує, все ж скористаюся нагодою, щоб підсвітити деякі моменти. Тож я послухав всі три альбом сертифікованого педофіла, щоб вас не прийшлось. І цей точно найсмішніший, бо вся платівка це буквально, коли ти стаєш в душі та уявляєш, що треба було відповісти в тій суперечці, яка сталась два роки тому. І проговорюєш це 18 пісень поспіль під стерильні біти, з в'ялим флоу, без жодного панчу. Дрейк і до цього не був видатним репером, але Кендрік реально знищив його, розклав на атоми, ніби відібрав перепустку в хіп-хоп. І весь цей флекс і гонор настільки обережний, як в хлопчика, який після програної бійки відійшов на безпечну відстань, щоб крикнути якусь образу та швидко збігти.