
Це не найгірший альбом цього року, але точно найсмішніший. Пафосне беззмістовне інтро, потім нарочито важкий трек, який має всім показати, всі-і-ім, після якого вибухає така рожева солодка вата, що новий чистий співак на контрасті звучить як Джастін Бібер. І банальніше за цю музику тільки болісно примітивні тексти, після яких навіть не хочеться більше свариться на наші гурти. А яка прекрасна електроніка, вона межує з саундтреком до кальянних, наприклад пісня Reap What You Sow, від якої я натурально розсміявся вголос. Добре, що позбавились Ахрена, але тепер ще б знайти десь кращий матеріал.