беручи до уваги сингли, вже зрозуміло, що ми більше ніколи не отримуємо хороший альбом Мармозетс, але ось він, і навіть ще трошки більше, Pain Travels математичніший, хаотичніший та емоційніший, зіграний на такому мідвестовому кліні з чудовим тепінгом та потужними точками, до того ж одразу спадає на думку інший гурт, альбому яких ми, напевно, теж не почуємо, обидва порівняння трошки не на користь, бо Кортні, звісно, співає дуже гарно, але до Бекки й Олександри недотягує