The Reticent

гурт вшосте продовжує видавати майстерний прог, який, здається, нікому не потрібний, а тут і по формах є багато цікавого, так і з сенсами все не так тривіально, слухати цю щемливу сповідь іноді аж некомфортно, але вона так грамотно зафіналина, що одночасно не романтизує саму проблему, але й додає якоїсь надії, навіть якщо не вслухватись в це все, драматургічно платівка дуже вдало вибудована, десь на рівні перших робіт Riverside, де важкі моменти перетинаються з проговими пасажами під поміркований рух ширших ідей