The Acacia Strain

таке враження, що ці вже поважні американці зовсім не відчувають тиску свого напрацьованого роками статусу, а просто продовжують робити те, що вважають за потрібне, наче веслуючи всупереч зміні вітрів, далі тиснуть і тиснуть, цього разу дотиснувши до чогось дуже темного, ще важчого, мабуть, з їхніх найкращим клоузером та дуже кумедним фітом з Броуді Кінгом

з таким щільним фокусом альбом здебільшого перетворюється на чорно-білий шум з повільних брейкдаунів та швидкісних дисонуючих гітар