На цьому в принципі й все, я не знаю що ще сказати. Це дійсно реггетон з блек металом на фоні та шугейзовим вокалом… і дівчиною, яка начитує тексти іспанською. Піраміди завжди було навіть не трошки дивними, вони одразу заробили собі культовий статус дебютником, але потім настільки глибоко закопали себе в експериментах і відвертий анти-комерціоналізм, що просто загубились. Я послухав цей альбом один раз і подумав, що більше ніколи в житті не хочу це чути. Але, ніби якийсь вірус, він пустив у мене своє коріння, як намагнічений я повернувся до нього, а потім знов, і тепер я не можу припинити його слухати. Всі пісні звучать однаково, все абсолютно дебільне, проте це справжній шедевр, від якого неможливо відвести очей. Це Deathconsciousness з температурних снів. Це майбутнє, якого не буде.