Справжня історія успіху стається на наших очах, гурт, який починав, як ETID на мінімалках, тепер є повноцінним сформованим гравцем на сцені саузернового металкору, від якого дійсно очікуєш чогось дуже потужного. Цей статус було підкреслено торішнім шедевральним EP, за яким зненацька послідував їхній вже четвертий повнформатник. І це той випадок, коли всі очікування виправдовуються: є вже й звичний для них тиск, сильні чіпкі мелодії та щільний звук від Патні. Вже із впевненістю можна говорити, що Брент є одним з найцікавіших, навіть найкращих вокалістів у жанрі на сьогодні, з його упізнаваним, трошки гугнявим тембром, широкою динамікою й емоційністю, якій справді віриш. Keep It Quiet розказує про його спроби притупити свої переживання, поховати в собі якомога глибше, але протягом альбому цей спосіб вирішення боротьби зі страхами розвінчується, і єдиний вихід — це вийти на світло та спробувати все ж відкритися. Все оформлено максимально фірмово, аранжування, продакшн, цікавий звук гітар, живі барабани, оригінальна атмосфера, пісні кожна має свою індивідуальність, від знайомих бенгерів до дивних балад, все на хуках, все вау. Тож набір саме цих елементів робить цей реліз доволі унікальним у сучасному музичному ландшафті, а Greyhaven перетворює на банду, яку не хочеться ні з ким порівнювати, тільки може із собою.
треклист здається мені рваним, не всюди можу побачити логіку такого розташування
