Look at what Nancy drew
всі пісні з Ентоні на вокалі дуже класні, перша половина альбому загалом у найкращих традиціях TSOAF, є й дурнуваті експерименти, є справжні пост-хардкор бенгери, все таке не ортодоксальне та цікаве, як завжди, по звуку теж є багато незвичних рішень, приємно було почути, що Метту нарешті дали поспівати
всі пісні без Ентоні на вокалі доволі дивнуваті, на другій половині все ж стається якийсь поворот не туди, ніби в гру вступив абсолютно інший гурт, і не те щоб такого не було до цього