масштаби, епічність, пафос цього дійсно вражають, як і вокал Вілла Рамоса
проте жодна з цих пісень не має права бути настільки довгою, та й сам альбом теж, перемалювання одного і того самого квантованого помпезного молотилова з дуже смішними оркестровками та хорами