В принципі тепер зрозуміло, чому Perverts позиціювався саме як EP, бо WTIALY ще більший масштаб та амбіції, які й мають бути на альбомі Етель Кейн, до того ж це ще і приквел до Preacher’s Daughter, тож концептуально він є набагато повнішим за січневий реліз. Якщо продовжувати порівняння, то всі дронові та ембієнтові аспекти тут звучать не гірше за свого попередника, хоч і не так експериментально та сміливо, вони надто вдало склеюють наратив між піснями, яка кожна само по собі є самостійним монстром, і цей простір дійсно потрібний для їхнього перетравлення. Тому такий хронометраж в годину з чвертю не відчувається, він несе повільною течією, і тільки в другій половині стає зрозуміло, коли пороги стають небезпечнішими, що ця річка закінчується водоспадом. Рівень відвертості не такий не комфортний, яким був на початку року, швидше потаємний, ніби це конфесія, щира тремтлива розповідь про першу любов. Музично все огорнуто здебільшого в слоукор, фолковий дрім поп з постійними детюнами, атмосферою, яка шелестить магнітною плівкою, не без присмаку сепії, як на цій обкладинці. З погляду звукоінженерії це стане одною з найякісніших найглибших робіт цього року. А сенси доторкнуться до багатьох сердець.
я не можу тепер розчути те, що Janie дуже схожа на пісню Snow Patrol Chasing Cars