Ці амбіційні масштаби одразу натякають, що буде щось грандіозне: понад годину глибоко концептуальної музики, яка має занурити в літню прохолоду цього Зникача. І це занурення стається одразу, платівка надзвичайно атмосферна, з гіркуватим меланхолійним настроєм та серйозним досконалим продакшеном, завдяки якому це не перетворюється на музику для фону. Бо деталей, складних широких аранжувань, цікавих нестандартних рішень та й загалом топового сонграйтингу тут вдосталь, та до цього ще й драматургія вибудувана таким чином, що Horizon Scraper розвивається від пісні до пісні, неспинно рухаючись. Жанрово Квадека вирішив не шукати балансу чи компромісів між своїм хіп-хопом і фірмовою фолктронікою, а просто обʼєднав це в щось своє, нове, унікальне. Це звучить автентично, а в супроводі з фільмом складається в один захопливий аудіо-візуальний досвід. Так, іноді може здатися, що все перепродюсовано, а деякі тексти навпаки надто тривіальні, але до обох цих недоліків звикаєш, і робота починає сприйматися більш ніж цілісно, і попри очевидні хіти та моменти необхідного спокою, альбом хочеться слухати тільки повністю. Кожного разу досягаючи цього апогею у вигляді фіту з Маружею, однієї з найкращих пісень року.
