A Day to Remember

до мого подиву мені більше сподобалось, ніж ні, особливо всі класично мазафачні пісні, де все таке стрибуче та побудоване не дійсно потужних рифах, хуки в приспівах теж заслуговують шани, головне для мене, що гурт звучить натхненно

а втім всі ці спроби в поп-панк-батя-рок зі всіма витікаючими кліше викликають тільки крінж, надіюсь, що на другій частині Джеремі Маккіннон нарешті визначиться, яку саме музику вони грають