Unreqvited

неймовірної краси подорож до самого місяця, і це не просто пост-блек метал чи навіть блекгейз, а щось ближче до прогу, бо альбом сприймається, як одна довга пісня з підйомами і падіннями, драматургічною структурою зі всіма класичними поворотами й емоціями, музично має розбіг від ембієнту через пост-рок до симфонічного блеку, а ще це найкращий чистий вокал, що я чув у жанрі, застосований доречно, дозовано, дуже гарно, все зробила одна талановита людина