Motorpsycho

Мабуть, щоб повністю зрозуміти цей альбом, треба було послухати торішній Yay!, який складається у дилогію з цим. А може й всю широку дискографію цих легенд європейського психоделік року, яка налічує понад двадцять альбомів. (Перепрошую, але стільки терпіння у мене вистачить тільки на Гіззардів.) З тих, які я чув, мені дійсно подобається тільки The All Is One. А цей просто ностальгічний, приємний, скучний. Все наче непогано, норвезький гурт точно having fun, але звучить все з енергією далекою від максимальної, воно й зрозуміло, стільки років-то. Іноді така апатія відчутна, як у якості матеріалу, так і в його гучності.