Мабуть, немає більше настільки безкомпромісного, цілеспрямованого та консистентного гурту, ніж Nails. Вже 15 років Тодд Джонс випускає нібито один і той самий нарочито короткий альбом, який все одно хочеться слухати. Цього разу сталось те саме, навіть обкладинка мало чим відрізняється від попередньої You Will Never Be One of Us. Але я в цьому бачу якусь стабільність та спокій, як з МакДональдзом, ти завжди знаєш, що отримаєш від релізу Нейлс. Ну може на декілька відсотків гучніше та потужніше, тому що на цьому альбомі Курт Баллоу вкотре перевершив себе — це знов еталон звучання метальної музики; все чутно, все намагається тебе знищити, а в голосі відчуваєш навіть не злобу, а якусь первісну утробну лють. Тематично все теж в канві світогляду Джонса та всієї його творчості, починаючи з Terror: він поганий, всі погані, людство приречене, ніякого жалю, співчуття й сорому. Ці 18 хвилин вартують того, щоб послухати їх 18 разів.
на 1:05 Lacking the Ability to Process Empathy, 0:30 Trapped і 0:10 Made Up in Your Mind вокал Тодда не влучив у клік, тепер ви теж будете завжди це чути