те саме славнозвісне повернення до форми аж з часів Gangs і ще трошки зверху, завжди подобалось, як в їхній музиці уживається якесь хуліганство з вивіреним ретельним сонграйтингом, до цього всього ще додалось якесь кришталево чисте звучання та ширша концепція пісень, відчуття фатальності через те, що це може бути їхня остання робота, теж додає щось приємне
розумію, що всі мої симпатії до цього альбому викликані виключно ностальгією до цієї хвилі пост-року, коли його почали вдало змішувати з мат роком, адже обʼєктивно Megafauna просто непогана платівка з явним відбитком незручності свого існування поза її часом