далі продовжують наполягати на цьому бленді скрімо та струнних з духовими, і здається, що останнє починає превалювати над майже блековою складовою, музика стала ближчою скоріше до A Silver Mt. Zion, що дійсно звучить оригінально, сенси теж максимально наблизились до чогось більш построкового та HOPE
перечитав те, що писав про попередній альбом Black Line, на жаль, всі його проблеми тут чутно ще більше, аранжування різних характерів і пластів музики на Hiraeth перетворилось на справжню какофонію, ефект спочатку цікавий, але з часом виснажує, для таких амбіцій треба набагато серйозніший продакшен