мабуть, я зовсім засумував по Конвержу та нечленороздільному гавканню Беннона, тому що альбом мені на подив сподобався, попри слабкі сингли, недостатньо потужне звучання та загальну неоригінальність, і він дійсно кращий за дебютник, ще й пробує різні цікаві штуки, мені здається, на цьому вони спромоглись видати максимум з тими картками, які їм були здані, а саме, що всі ці музиканти вже доволі ретроградні, а всі їхні трюки поховані глибоко в минулому
довгий