Здавалось б, куди мені, людині, яка ніколи в житті не приймала ніяких речовин, до цієї просоченої MDMA музики? Але я виявилось, що мене таке бере навіть без наркотиків. Під це хочеться виїхати з Чарлі кудись на лімузині в пʼятницю й повернутися побитим з жахливим похміллям аж у вівторок. Музична форма, продакшен, загальний вайб — все дуже влучно передає той розмазаний стан, коли вже не можеш, але хочеш і будеш. Навіть якщо прибрати це, то все одно залишаться максимально хукові пісні, з такими приспівами, яким позаздрить вся сучасна поп-сцена. І дійсно ж заздрять: тільки подивіться, як відомі співачки одна за одною переймають її стиль, як в музиці, так й у візуальній складовій. Тому що це все звучить та виглядає, як щось з майбутнього, не якогось далекого, а того, що буде за рік-два.
звʼязка 360 і 365 нагадала мені два інших легендарних оупенера й клоузера: Back to School (Mini Maggit) та Pink Maggit