Все й так було ясно по синглах. Це один з найкращих (не тільки) важких альбомів цього року і повний апогей творчості квінтету з Кентукі. Й справа навіть не в тому, що він абсолютно безжально знищує, чи що YWGBYST це їхній найважчий реліз на сьогодні, чи у дуже вдалому промо. А що це той самий випадок, коли все зроблено правильно — у потрібний час та у потрібному місці. Як той Гаррі Поттер, коли випив зілля удачі Felix Felicis, Knocked Loose на безмежній впевненості в собі, гонорі та куражі змогли повернути вогник у метал, зацікавити навіть ту публіку, яка таке зовсім не слухає. Це дуже чутно в деталях: як побудований трекліст, як пісні без швів переходять одна в одну, як сяють обидва фіти, хоч і виконують матеріал поза зоною їхнього комфорту. У центрі уваги все одно залишаються рифи та той божевільний сиплячий звук, який їм накрутив WZRD BLD, ще й з таким Metallica-esque дзвінким малим барабаном. Але вокал, а особливо тексти, теж заслуговують на згадку, там все дуже серйозно, як по емоціях, так і по сенсах. Слухаючи альбом вже вдесяте, благо він короткий, можу тільки надіються, що його назва пророча, і гурт дійсно нікуди не піде, поки не зробить все, що повинен.