Eidola

у майже панічній спробі якось відрізнятися від самозакапсульованого жанру вони дійсно зробили своє звучання важчим і дещо стали схожими на August Burns Red, for better or worse, ну хоч Ендрю все ще може видати дуже красивий вокаліз

проте стає все більше помітним, що на повноцінного фронтмена він просто не тягне, тут навіть справа не в його вокальних даних (хоча екстрим у нього просто до комічного жахливий), а саме, що daddy Wells не наділений достатньою харизмою та здатністю утримувати на собі увагу, це вже було помітно на піснях DGD за його участю, де він міг сяяти 15 секунд, але повністю здуватися, коли ставав солістом