Explosions in the Sky

Навіть, коли жанр пост-року не був мемом, я не дуже фанатів від цього гурту і в принципі не розумів, чого їх теж записали в культові, наряду з GY!BE та іншими стовпами. Тоді їхня музика звучала просто середньостатистично, сьогодні вона звучить так само: жанрові кліше й атмосфера, яка превалює над сонграйтингом. Якщо на початку альбому ще є якісь спроби в нове звучання, вже до середини все скочується до того ж самого похмуро меланхолійного перебирання арпеджіо на максимальному ревері з ділеєм. Як фон End працює доволі добре, але знайти там, ще щось, окрім саундтреку для тих, хто хоче виглядати розумним, мені не вдалось.