Насправді я ніколи не розумів, як так сталось, що вони досі не великі. Ну тобто їхній альбом 2019 року Firsthand Accounts став дещо феноменом, але далі маленької групи відданих фанатів це визнання не пішло. І завжди, коли ти кажеш Джонні Бут, у більшості випадків люди просто здивовано округлюють очі. Забігаючи вперед можу із впевненістю сказати, що з цим релізом все зміниться, і гурт стане жирною крапкою на карті сучасного металкору. Мало того, що бенгери тут звучать не гірше, ніж у Knocked Loose чи Counterparts, а експериментальні треки навіть нагадують Loathe, так ще й сама платівка побудована дуже цікаво, лабіринтом проводячи слухача по хитромудрих структурах. Все це різномаїття ніколи не відвертає від суті Moments Elsewhere, який намагається через такі американські гірки продемонструвати мінливість життя: воно після кожного падіння знов розганяє тебе до 100 км/г. Музичне виконання цього бездоганне, шукаючи своє нове звучання Johnny Booth знайшли щось більше, а саме баланс. Окремо треба зазначити, наскільки більше впевнено зазвучав вокал, до звичної емоційності Ендрю додався ще спокій, технічно все стало набагато якісніше, а єдине питання, яке в мене виникає — нащо він так довго ховав свій чистий спів?
нагадую, що сам гурт дуже підтримують Україну, а вокаліст нещодавно записав фіт з нашими 0%Mercury