Я не менш здивований, ніж ви. Так, це один з моїх альбомів року в 2023, я навіть не виключаю, що він потрапить мінімум у топ 10, якщо не у пʼятірку. Так само як і багатьох, мене розсмішив Nobody, типу що це за програмований хай-хет, що це за жахливий вокал, це взагалі можна було назвати піснею? А тепер я готовий орати на всю горлянку кожен рядок цього треку. Другий сингл теж не вніс ніякої ясності, окрім безперечної наявності вайбу Mr. Bungle. Але в контексті альбому якось все встало на свої місця, тож цей явний вплив Майка Паттона присутній і в інших піснях, проте не тільки він. Я гадаю, що саме еклектика і цей калейдоскоп різних інфлюєнсів стануть головною характеристикою цього альбому, це дійсно вражає. Я почув: System of a Down, Dream Theater, Alice in Chains, Guns N' Roses, Genesis, Daft Punk та Френка Сінатру. На папері виглядає, як безсовісний флекс й ADHD, але знов таки у загальній оповіді це все має музичний сенс і логічне пояснення. Ця подорож чистої води екзистенційна криза, тому не дивно, що вона приймає самі різні форми, кожна з котрих тільки більше підкреслює основний меседж платівки, що майже все, в чому ми зараз живемо — це соціальні/культурні/технологічні конструкти, які дійсно перетворюють життя на щось нереальне, на сон. Акомпанемент для такої темної теми теж доволі похмурий, все видає якийсь обман, нагнітає атмосферу, створює справжній саспенс. Аранжування просто на якомусь нереальному рівні, тільки послухайте, що грає бас, які там оркестровки всюди, кожне гітарне соло одразу має потрапити у підручники. Та зірка цього альбому для мене це M. Shadows та його вокал, я знаю, не всім до вподоби спів цього хлопця, але я вже доволі довгий час не чув таких інтонацій, гармоній, фразувань та емоцій, які він вкладає буквально у кожне слово. Я просто в захваті від цього голосу й альбом в цілому, більше тільки мій шок від того, наскільки він мені подобається.
гурт один з небагатьох, хто допомагав напряму ЗСУ, вони зібрали гроші та придбали нам бронежилети
це їхній перший альбом, який я послухав повністю