
здається, що реформований Чингіс Трон вже остаточно склався в новий міцний гурт на чолі з фронтменом The Armed, тож на своєму другому альбомі в цьому амплуа вони звучать набагато впевненіше, а деякими особливо тяговими моментами змушують взагалі забути про свою протоформу, на подив, найкраще в них виходять рейди на територію маткору та чогось пост-метального, а ще стараннями Ніка Якишина платівка, незважаючи на механічний характер, має дуже живе звучання
якраз ця замріяна електроніка вийшла доволі одноманітною, як і двонотні партії чистого вокалу, це наводить на думку, що такий індустріальний шугейз їм ще не по зубах