
прокляття крутих синглів та попереднього посереднього альбому знято, бо на цьому є невидані пісні, які навіть дещо краще, загалом флоу платівки дуже приємний і продуманий, очевидні бенгери розведені по сторонах, є атмосферні повільняки, на яких можна хоч трошки видихнути від такої потужної атаки фірмою, а назвати цей вихор ідеальних продакшну та аранжувань, щільності хуків на квадратну хвилину, купи деталей, які хочеться розслуховувати знов і знов, я не можу, а що ще було очікувати від чотирьох надталановитих музикантів, обох супер харизматичних вокалів та неочікуваних фітів, так, альбому року
друга половина все ж здається не такою концентрованою