Sylosis

Те відчуття, коли вас намагаються спонукати качати головою, дуже сильно намагаються, але воно не виходить. Авжеж не виходить, коли гітари не дуже виразно звучать, а із цими прямолінійними рифами швидко стає нудно. Як і з прісним екстрим-вокалом. Незрідка тут з'являється і спів, якому в ікс-факторі точно дали би три “ні”. Щодо злісно-пафосних текстів, сповнених екзистенційною філософією, нічого хорошого теж не скажу. Проте зазначу, що деякі пісні було весело слухати — щоправда, зазвичай у комічному сенсі… але іноді хороші відчуття справді десь були. І загули.