Megadeth

Люблю, коли гурти випускають однойменний альбом, щоб підкреслити, наскільки він важливий для всієї їхньої творчості та дискографії, ніби ця платівка має підсумувати всю карʼєру. Це й сталось з останнім релізом Дейва Мастейна. Абсолютно жахливий, найгірший, що ви почуєте цього року, спів, беззмістовні швидкі рифи, смішні пубертатні тексти, і кавер на Металліку, яку він ніяк не може відпустити після сорока років. Така крапка, такий кінець. Шкода тільки драмера, який весь альбом намагається впихнути цікаві збивки між самими скучними шматками музики. І тільки обкладинка виглядає так, наче її тільки-но підірвав Волтер Вайт, підклавши бомбу під немічного маразматичного діда.