нікого не має здивувати, що ці французькі атмосферні металісти випустили один з найгарніших блек релізів цього року, ці горизонти дійсно ефемерні, музика стелиться як той щільний туман на обкладинці, а щось космічне невідоме мерехтить вдалині, як якийсь лавкрафтовський жах воно манить, притягує до себе, має ту саму унікальну красу, яку можливо створити тільки в екстремальних жанрах, якщо порівнювати з широкою дискографією гурту, то остання платівка мені здалась більш пост, ніж попередні, що точно пішло на користь, ідеальний саундтрек до зими, яка може стати найважчою