по фокусу, концепції та звуку можна впевнено сказати, що Даніел Лопатін повертається до своєї більш впевненої форми після черги різних експериментів, це ще не Garden чи Replica, але все одно цікава медитативна робота, альбом без явних lows, хоч і не з великою кількістю highs, словом, крепкий
десь після середини пісні починаються зливатися в один приємний фон, і цей підводний вайб починає трошки набридати