Наскільки я не любив їхню творчість до цього, настільки я завалив від нового альбому. Все таке винахідливе, технічне без флексу, мелодійне в правильних місцях, виважене просто до мікрона, щоб жодного разу не дати засумувати протягом всіх пʼятдесяти хвилин. Знаю, що постійно компліментарно порівнюю будь-який трохи приджентований гурт з Periphery (більше каже про те, як я люблю Періфері), але тут дійсно моментами дуже схоже по експериментах та загальному сонграйтингу, коли, як окремі пісні, так і весь альбом перетворюються на американські гірки. А ще по звуку Angel мені здавався кращою версією BODES Торнгілла, де чутно всю тяговість та різноманітність вокалу, і пачка ретельно зібрана на те, щоб міцно прокачати. Тож можу тільки радіти сам за себе, що полюбив Unprocessed, задля цього їм всього-то треба було видати платівку, в якій більше життя та справжніх емоцій, ніж квантованого механічного дрочилова.