Мої фаворити з ньюкамерів американського блек металу нарешті повністю реалізувались на своєму другому повноформатнику. Хоча невпевнений, наскільки коректно це називати блек металом, воно стає все ближчим до скрімо з елементами шугейзу, але в сучасній дефініції цього жанру, мабуть, й правильно. Естетично The Spiritual Sound точно підходить під цей post-Sunbather прошарок атмосферної, лютої, дещо авангардної музики. Саме ідентичність Агрокультури, яка ретельно формувалась з їхнього дебюту, тут видається найсильнішою: усі ці різкі переходи, обриви, качові, майже мазафачні рифи, купа блукаючих голосів — одразу відрізняють гурт від колег по цеху. Всі суміжні елементи, як бласт-біти, лемент, щільні тремоло виконані на високому рівні, однак цим вже не вразити. А те, як вони граються з динамікою, будують ширшу драматургію, наповнюють пісні актуальними сенсами, дійсно робить проєкт чимось цікавим та унікальним.
експериментальні моменти спрацьовують тільки при першому прослуховуванні