
хтось каже, що це зумерський метал, як щось погане, я кажу, що це зумерський метал, як комплімент, бо нарешті в когось зʼявилось настільки багато свіжих ідей, щоб це зазвучало різко, смішно, винахідливо та невимушено, ця зухвалість підкреслена дійсно потужними рифами, які повертають мене в часи, коли джент це був новий веселий жанр, а не розлогий пафосний прог-метал, як зараз, до того ж вокаліст звучить буквально як Спенсер плюс багато інших технік і рішень, як вдале використання того ж самого автотюна, а головне, що цей альбом мене дійсно розважив і на жодному повороті не дав засумувати
такий рендом далеко не всім буде до смаку