Майже рів тому я вперше почув ці пісні, а вони досі відгукуються. Це найщільніша колекція хітів, яку колись видавав Богомольний: через пісню хуковий приспів, кожен трек на своєму місці й має свою індивідуальність, все з ідеальним звуком, виконанням та досконалими надпрофесійними аранжуваннями, з топінгом із вже фірмової оманівської естетики. На цьому можна було б закінчити, але саме в таких творах, які виконали все необхідне на базовому рівні, хочеться розбиратися глибше, про що вони, які в них сенси? Тож тут цього теж достатньо, мало того, що сама платівка складається в доволі виразну драматургію з класичним шляхом героя через всі випробування, проблеми, виклики, який знаходить рішення, внутрішній спокій з коханою людиною; так і в площині кожної окремої композиції проходить своя мініборотьба, в якій легко почути також якісь свої персональні сумніви. Тоді вже робота перетворюється на дійсно терапевтичну, головною задачею якої є не піддатися страхам, не загубитися в темряві, не опустити руки, не дати згаснути серцю.
