The World Is a Beautiful Place

хто б міг подумати, що саме TWIABP у 2025 році стане нашим улюбленим пост-дженткор гуртом, такої трансформації їхнього звучання я точно не міг передбачити, від емо через інді до Circa Survive на попередньому Illusory Walls, а тепер цей тепінг на гітарах, скріми в брейкдаунах, воно дійсно спочатку шокує, й потім альбом починає ходити навколо цього концепту, з кожним треком збільшуючи радіус, і потрапляє у вже зовсім дивні комбінації жанрів, тож наприкінці ці прогресивні мрії про пил перетворюються на зовсім унікальний досвід, але лірично робота навпаки гостро сфокусована на політичних і соціальних проблемах

ці нові здобутки не безплатні, ціною стала та емоційність, якою тут бракую, у порівнянні з їхньою емо ревайвл ерою